потягнутися

I див. потягатися I.
II і потягти́ся, -тягну́ся, -тя́гнешся; мин. ч. потягну́вся, -тягну́лася, -тягну́лося і потя́гся, -тягла́ся, -тягло́ся; док.

1) Випростуючись або витягаючись, податися в напрямку до кого-, чого-небудь. || чим. Витягти руку, губи і т. ін. в напрямку до когось, чогось. || Почати тягтися вгору, рости (про рослини); підрости, стати вищим.

2) Повільно потекти. || Почати поширюватися легкими струменями (про дим, повітря і т. ін.).

3) Будучи прикріпленим до чого-небудь, почати волочитися, переміщатися за ним. || Пролягти слідом за тим, що (хто) рухається.

4) Повільно піти, поїхати, вирушити куди-небудь (часто про ряд, низку когось, чогось). || за ким. Піти слідом за кимсь, разом із ким-небудь. || Почати пересуватися в повітрі, полетіти (перев. низкою).

5) Почати повільно, одноманітно проходити, текти (про дні, роки і т. ін.).

6) Простягтися на великому просторі, вздовж чого-небудь, довгою низкою. || Бути протягнутим у певному напрямку (про дріт, мотузок і т. ін.). || Пролягти довгою смугою, вирізняючись на тлі чого-небудь.

7) перен. Відчути прагнення до чого-небудь, потяг до кого-, чого-небудь.

8) розм. Докласти багато зусиль, щоб досягти чого-небудь. || Зібрати достатньо коштів для чогось.